Один з головних принципів створення історії: приймай всі ідеї, що тобі пропонує партнер, і роби свій внесок, додаючи нову інформацію в історію. А в житті, кажи частіше "так і...", а не "так, але...", новому досвіду та можливостям. Кожне ТАК, дозволяє ідеям ставатися.

Одна з найважчих речей в імпровізації — вміти не планувати. Вміти іноді поступатися своїми ідеями, а вони завжди плануються наперед. Кожен імпро-актор повинен виходити на сцену, як чистий листок. Адже імпровізація — це процес дослідження, дослідження крок за кроком, а дослідження — це партнерство. Так імпровізатори, завжди готові до непердбачуваних ситуації.

Ваш мозок має бути розігнаний до нереальних обертів, щоб оброблятьи всю інформацію, що надходить і генерувати поведінку, рухи і слова для цікавого розвитку сценки, саме тому від актора вимагається бути супер уважним і включеним в процес.

Помилка — це експеримент. Помилка — це медаль за відвагу, яку ви отримали ідучи на ризик. Актор повинен експериментувати, адже тоді він знатиме, які у нього сильні сторони, як можна взаємодіяти з простором або партнером. У філософії impro-театрів помилка — це добре, бо ти ризикнув, відтак — дізнався щось нове. Помилка — де дія, це результат. Крім того, кожен імпро актор виходить на сцену з розумінням, що сценка вийде, або не вийде. І це нормально, бо все, що робиться — імпровізація. Головне не боятися пробувати знову і знову.

Куди б історія не зайшла, все так і має бути. Впевненість понад усе. Імпро-актори працюють з ідеями, які є і цінують кожну ініціативу. Кожна ідея по-своєму прекрасна. Якщо імпровізатор помилився, він ніколи цього не покаже, натомість зробить так, щоб всі думали, що це було заплановано завчасно. Актори виходять на сцену з думкою, що вони сильніші за всіх на світі, бо наважився вийти на сцену.

Якщо impro актору у житті притаманна стриманість в плані емоцій, то на сцені вони абстрагуються і перевтілюються, щоб дослідити різні грані себе і створити цікавого героя. В impro ніхто вам не скаже: тихенько, спокійно. Тут навпаки: більше і сильніше! Ба більше, емоції можуть бути натхненням для створення історій.

Оскільки в impro театрі всі вистави імпровізовані, все твориться в моменті тут актори постійно змінюють образи. Кожен з цих образів, звісно, відкладається десь в закутках мозку і коли в життєвих ситуаціях потрібно когось з них "дістати", improv актори з легкістю це роблять: чи це сміливий Індіана Джонс, чи це експресивний Ейс Вентура, чи самовпевнений Тоні Старк.

Розслабтесь і дозвольте собі творити і витворяти. Не робіть щось цікаве на сцені, будьте зацікавленими. Не треба керувати всім і завжди. Відпускайте "тримати все під контролем". Ви будете здивовані, але ваше тіло і думки деколи самі краще знають, що їм робити. Спостерігайте і насолоджуйтесь, не оцінюйте себе. Будьте в моменті.